На світанку писемності людина використовувала для письма те, що мала попідруч: камінь, дерево або глиняні плитки.
Книга (від церковнослов. лист, грамота) — видання, що складається зі зшитого й обрізного з трьох боків книжкового блоку, який спеціально обробляють, із палітурною кришкою, у яку вставляється цей книжковий блок, і форзаца, що скріплює блок із палітурною кришкою.
Учитель розповідає про історичні витоки створення книг, особливості та етапи розвитку книгодрукування, головні засоби виразності книги, специфіку роботи художників-ілюстраторів над книгою.
Найважливішою подією в історії книги стало винайдення книгодрукування в Європі у XV столітті, що стало можливим після винаходу Йоганном Ґутенбер-ґом пристрою для виливання металевого шрифту в матрицях. Форма складається з металевих літер, відбитки з яких отримували за допомогою ручного друкарського верстата (преса). З початком книгодрукування книги почали випускати, на превеликий жаль, у спрощеному оформленні. Для обкладинки почали застосовувати картон, який обклеювали шкірою, а згодом — тканиною і папером; виникли великі майстерні з виготовлення книг. З чого ж складається сучасна книга? Кожна книга зібрана з трьох основних частин, що мають відповідне призначення.
Під час розповіді вчителя та переглядання наочності учні занотовують визначення до словничків.
Книжковий блок складається з віддрукованих паперових аркушів, що складені в зошити.
Обкладинка — важлива складова книги, що є покриттям книжкового блоку, виготовлена з паперу, відмінного від того, на якому друкують сторінки книги. Обкладинка має виконувати скріплювальну, захисну, художню, інформаційну функції.
Палітурна кришка оберігає книгу від пошкоджень і є елементом художнього оформлення. Захищає палітурку від пошкоджень і забруднень також суперобкладинка (кришка з паперу чи прозорої плівки, що кріпиться на палітурній кришці завдяки клапанам).
Розглянемо решту частин книги докладніше.
Форзац (нім. Vorsatz) — однозгинний аркуш паперу, скріплений із першим й останнім зошитами блоку та призначений для з'єднання блоку з палітуркою.
Фронтиспис (франц. frontispisi) — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги на лівій сторінці.
Титульний аркуш, титул (лат. titulus — напис, заголовок) — одна з перших сторінок книги, що передує тексту твору.
Шмуцтитул (від нім. Schmutztitel, де Schmutz — брудний і Titel — заголовок) — окрема сторінка, де вміщено заголовок частини, розділу чи глави книги, а інколи — окремих творів, що складають збірку.
Заставка — невелика орнаментальна або образотворча (інколи сюжетна) композиція (завширшки як набірна смуга), що виділяє та прикрашає початок певного розділу як рукописної, так і друкованої книги.
Буквиця — збільшена заголовна літера розділу тексту.
Ілюстрація — зображення, що супроводжує текст літературного твору з метою полегшення для читача візуалізації змісту. До винаходу книгодрукування рукописні книги художники ілюстрували вручну.
Кінцівка — графічна прикраса, завершальний компонент літературного твору або його частини.
| 
