Коли ми дивимося на предмети декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва, на розписи, різьблені або ковані візерунки чи вишивку, помічаємо, що ці зображення відрізняються від того, що оточує нас у повсякденному житті. Ружа, яку намалювали майстри петриківського розпису чи вишили на сорочці вишивальниці, зовсім не схожа на ту, яка росте під нашими вікнами. Чому це так? Тому, що ружу зображували майстри декоративно-прикладного мистецтва. Вони її роздивлялися, аналізували її форму та колір, робили замальовки, а потім стилізували квітку. Пригадаймо, що називається стилізацією. Стилізація — це процес узагальнення предмета за формою та кольором на основі добирання найвиразніших його рис. Стилізація має свої принципи, із якими ми зараз познайомимося.
Принципи стилізації
• Узагальнення форми в її межах.
• Узагальнення форми зі зміною обрису (окреслення предмета).
• Узагальнення форми і спрощення конструкції.
• Зміна характеру форми на більш декоративний.
• Перетворення об'ємної форми на площинну.
Тому стилізація природних форм є перетворенням живої форми на спрощену або ускладнену, відповідно до призначення.
Зі стилізованих і декоративних елементів можна створити візерунок. Візерунок — це вільна композиція декоративних мотивів. Візерунки, створені на основі використання стилізованих природних форм, завжди милують око.
|