Розвиток творчої особистості в молодших класах - Мої статті - Каталог статей

	З наступаючим новим 2015 роком! Неділя 15.06.2025 16:02 Вітаю Вас Гість RSS
			Художник живе малюнком

Меню сайту

Категорії розділу

Мої статті [5]

Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Головна » Статті » Мої статті

Розвиток творчої особистості в молодших класах

Оцінюючи дитячі малюнки, вчитель дотримується певних критеріїв:

передача кольором відтінків забарвлення образів природи , загального колориту , настрою маленького художника ;
різноманітність композиції ( зв`язок між предметами , їх об`єднання , виокремлення головного образу);
зображення форми , її характерних ознак , деталей;
передача пропорцій предмета , його розмірів;
наявність виражальних образів вірша, відповідність зображеного в малюнку поетичному опису.

Для розвитку важливо проводити бесіди за задумом малюнка , про головний образ, про засоби найбільшої виразності малюнків. Діти вже можуть уявити картину природи без попереднього спостереження , лише основні художнього опису : поетичне слово підказує необхідні образи пейзажу . В цьому віці достатньо розвинуті чуйність до поетичного слова, вміння співвідносити картини природи з її описом , переносити свої уявлення в малюнок.
У наслідок таких занять діти частіше починають розмовляти одне з одним про те, як гарно навколо, їхній словник збагачується точними поетичними виразами . Вірші , на їхню думку, допомагають їм створювати «кольорові малюнки». Дітям уже не важко шукати сюжет для зображення, їм «зрозуміло , про що малювати».
Бажано використовувати в педагогічній роботі сукупність методів і прийомів роботи , які спрямовані на поглиблення сприйняття дітьми пейзажної поезії в такій послідовності:

спостереження з читанням твору, розглядання ілюстрацій , малювання;
читання твору, розглядання 1__2-х картин ,бесіда, малювання;
читання твору, бесіда, малювання.

Систематичність і послідовність педагогічної роботи, пов`язаної з розвитком естетичного сприйняття і творчості дітей, сприяє тому, що дітей, сприяє тому, що діти успішно виконують поставлені перед ними програмні завдання.
   Урок тематичного малювання можна спланувати як інтегрований урок. Тобто, інтегрувати урок малювання і урок музики. На початку такого уроку слід провести бесіду (підготовчу) до музичного твору, налаштувати дітей на прослухування музики, корисно перед слуханням поставити дітям таке запитання: «Як ви думаєте, яку пору року хотів показати у своєму творі композитор?». Після слухання вчитель повторює своє запитання і ставить інші, які підводять дітей до визначеності у кольорі, композиції. На такому уроці у дітей розвивається естетичне почуття до прекрасного як у художніх творах мистецтва, так і в музичних.
     Наприкінці такого уроку корисно зробити виставку робіт дітей і ще раз прослухати музичний твір, порівняти музичне зображення з художнім , дійти висновків.
     Такі уроки розвивають у дітей не тільки художні навички та вміння слухати вчителя, а ще й фантазію, творче уявлення, що є важливим фактором для подальшої художньої творчості.
«Формування творчих здібностей
учнів молодших класів»

Перші кроки

Формування навиків спілкування з високим мистецтвом має йти через різні прояви спілкування та практичну діяльність, яка може багато допомогти у формуванні таких навичок. Мовні завдання молодшим школярам необхідно ставити як творчі завдання (формування образу), так і завдання змістовні (ставлення до явища). Ставити їх треба на кожному уроці, виконуючи головний принцип навчання – від простого до складного. Тільки з повторенням закріплюються навички, які переходять у майстерність , а майстерність – це право вибору, це свобода мислення, це власна творчість. І хай ці роботи наївні, але вони є першим кроком творчості, емоційного освоєння світу.
   Мистецтво вчить дитину не тільки відчувати, бачити, мислити, а й вміння передавати свої відчуття, емоції. А будь-яке навчання – це формування навичок, умінь, знань. Тільки вправи, тренування розвивають наші вміння , і якщо спеціально не тренувати творчі здібності – не сформуються навички.
   Заняття образотворчим мистецтвом слід організовувати за такими правилами що передбачають:

не стереотипність, структурну різноманітність уроку (обов`язковими елементами якого є сприйняття, формування творчого задуму, його творча реалізація), вільну режисуру;
залучення учнів до співпереживання, створення відповідного настрою уроку, включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів (у молодших класах);
інтеграцію таких видів мистецтв, як музика, література, театр, історія тощо.

   У навчальному процесі встановлюється взаємозв’язок діяльності вчителя й учня. І засновується він на довір’ї , доброзичливості, щирості.
Навчальна творча діяльність розглядається як діяльність, що веде до розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, кмітливості та винахідливості; до прагнення здобувати знання для виконання конкретної практичної роботи, до самостійності у виборі та вирішенні завдань, працелюбності, здатності бачити головне. Результатом є самостійно створений творчий продукт. Саме тому уроки творчості мають кінцеву мету – загальний розвиток і формування творчої особистості дитини. Гра – основний вид діяльності молодших . Через неї вони пізнають суть явищ, предметів, розвивають мислення, увагу, емоційність, чуттєвість.
   Усе, що роблять маленькі діти, вони роблять із великим задоволенням. Саме в молодшому віці через гру вони набувають знань, умінь, навичок, які з успіхом будуть використовувати у подальшій роботі.
   Маленьких учнів я починаю вчити за принципом «Роби, як я, - роби краще за мене!». А на запитання дитини : « А можна намалювати тут щось своє ?» - відповідаю: «Це просто необхідно». Так через вправи і власні фантазії народжується шедевр, який обов`язково займе почесне місце на виставці або стане прекрасним подарунком.
У 1 – 4 класах діти вивчаються різні техніки: на бризки, мазки, штампування, аплікація з м`ятого паперу, поєднуємо їх – орігамі та графіку, акварель і воскові олівці , пластилін із подальшим розфарбуванням. А одна із форм проведення уроку – колективна робота учнів. Тут і здорове змагання, і перші радощі співтворчості! Тобто, учні вчаться жити дорослим життям, і у п’ятий клас вони проходять підготовленими до подальшої творчості.

«Особливості уроків образотворчого   мистецтва
у   початкових класах»

Образотворче мистецтво – один із важливих предметів у початкових класах.
         У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок образотворчого мистецтва відіграє незамінну роль. Він здатний ввести маленьку людину у світ творчості, якоюсь мірою долучити її до скарбів художньої культури. Урок може принести дитині перші творчі радощі, а радість творчості – одна з найбільших радощів на землі. Не останнє місце у всебічному розвитку займають уроки образотворчого мистецтва.
          Образотворче мистецтво –це мистецький предмет. А викладання такого предмета має свою специфіку. Визначимо деяку особливості уроку образотворчого мистецтва в школі:

урок має задію вати емоції учнів;
у процесі образотворчої діяльності необхідно будити творчі здібності кожної дитини, сприяти їх розвитку;
крім власної творчості, учні повинні долучатися до досягнень світової художньої культури. Ознайомлення зі світом мистецтва збагачує не тільки розум, а й емоції дитини, формує чуйність , уміння розуміти прекрасне.

          Відомо, що діти дошкільного і молодшого шкільного віку охоче беруться за малювання, користуються фарбами, із задоволенням ліплять. Роботи їх сміливі, емоційні, але схематичні. Діти не передають об`ємності, реальних пропорцій предметів, розташування їх у просторі. Однак їхні малюнки сповнені щирістю, безпосередністю і переконливістю. Ці якості додають дитячій образотворчій творчості незвичайну принадність і дають підстави розцінювати роботи дітей як своєрідні твори мистецтва.
          Малюнки молодших школярів завжди несуть змістовне навантаження, пояснюють щось. Часто вони бувають схематичні. Спостережливість у дитини в цей час слабко розвинута, але вона уже знає істотні ознаки предметів і намагається закріпити їх у малюнку.
        Одне із загальноосвітніх завдань уроків образотворчого мистецтва – навчити дітей спостерігати навколишню дійсність, усвідомлювати зорові враження і розвивати спостережливість. Усе це дуже важливо і для загального розумового розвитку людини.
          Емоційність зацікавленість захопленість – обов`язкові компоненти уроків образотворчого мистецтва. Малюючи із захопленням, дитина може розповідати про себе, сміятися, радіти, дивуватися. Що у такому разі робити вчителю ? Звичайно, дисципліну необхідно дотримувати. Але необхідність усе-таки відрізняти робочий шум від порушень дисципліни.
         Захоплена робота дітей додає урокам образотворчого мистецтва свою специфіку. Діти почувають себе розкутими, впевненими. Не треба їх стримувати, коли, дивлячись на комічну ілюстрацію, вони дружно сміються. Учитель у цьому разі має пам`ятати – найближча мета досягнута, витвір вразив учнів, і подальшим завданням буде повне ознайомлення з ним, формування усвідомленого ставлення до нього, включення художнього твору в духовний світ дитини.
         Урок малювання на тему складається з таких елементів:
    А) ознайомлення з темою або літературним твором, вибір сюжету характеристика персонажів;
    Б) створення ескізу композиції
    В) необхідні для роботи спостереження та замальовки;
          Робота з розвитку образотворчої діяльності в малюванні природи має відбуватися відповідно до вимог програми виховання і навчання в школі, які спрямовують на формування в кожної дитини морально-естетичних почуттів під час зустрічі з прекрасним у природі та мистецтві, під час ознайомлення з подією та пейзажами.
          Важливим є розвиток у дітей поетичного слуху, вміння розрізняти та розуміти своєрідне використання тих чи інших художніх засобів у творах мистецтва
          Однією з форм систематичної роботи з естетичного виховання є заняття сюжетно-тематичним малюванням, мета яких – розвиток розумової активності і творчої уяви дітей.

Усі діти люблять казку

Ми спілкуємося за допомогою слів. Але дуже часто, щоб висловити свої думки й почуття , знання й міркування найповніше, люди вдаються до мови образотворчого мистецтва. Ось чому разом зі звичайною грамотністю людині потрібна й грамотність графічна. Тобто, знання найважливіших прийомів зображення. Усі діти люблять казку. Люблять її слухати, читати, люблять малювати. І часто скаржаться: як добре все уявлялось, а ось не вийшло. Виявляється, що кожна казка вимагає свого особливого підходу. Коли художник знаходить пластичне вирішення, що відповідає стилю оповіді, її характеру, світу, в якому живуть герої, тоді й виходять цікаві роботи. Звичайна середня школа не виховує професійних художників. Зробити дітей духовно багатшими, навчити бачити художній твір, глибоко відчувати прекрасне – ось перше завдання уроків образотворчого мистецтва.
   Виконуючи ілюстрації, учневі необхідно зібрати підготовчий матеріал. Ця робота стимулює до самоосвіти: розглядання й змальовування національних костюмів, предметів побуту, ознайомлення з ілюстраціями професійних художників, повторення вивченого на інших уроках для створення орнаментальних прикрас.
   Справжній художник той, хто бачить красу й ділиться цією радістю з іншими . Треба тільки навчити дитину гостро бачити й тонко відчувати. Організація й послідовність виконання поставленого перед дитиною завдання допомагає формуванню чіткої думки, бажання бачити прекрасне навколо себе, тобто навчає творити життя за законами краси.
   Вік від 4-х до 10-ти – це час, коли діти свято вірять казці й, читаючи, немов перетворюються на її героїв. Сюжети багатьох казок хоча й з невеликими змінами, але є майже в усіх народів. Як учитель образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі я ставлю собі завдання розбудити в души підростаючої людини нотку трепетного й дбайливого ставлення до свого національного коріння.